Європейські лідери дедалі більше розглядають підтримку України у війні з РФ як інструмент власної безпеки, а не не питання морального вибору. Однак це призводить до того, що європейці закривають очі на деградацію демократичних інститутів в Україні. Про це в авторській статті для The Wall Street Journal пише професор економіки Кембриджського університету та колишній економічний радник президента Зеленського Олександр Роднянський.
Автор зазначає, що у публічній риториці Європа пояснює підтримку України боротьбою між демократією та авторитаризмом, однак за зачиненими дверима дедалі більше переважає прагматичний розрахунок.
"Їхня підтримка України більше не є передусім про солідарність із дружньою демократією. Йдеться про виграш часу для себе", - пише експерт.
В Європі бояться, що у випадку, якщо Росія вийде з війни менш обмеженою правилами поведінки та більш упевненою в своїх силах, загроза для інших країн лише зросте. У цьому контексті Україну розглядають не лише як державу, яку потрібно врятувати, а й як буфер, що стримує агресію.
Водночас, як пише автор, така стратегія має зворотний бік. Європа, на його думку, не визнає відкрито власних інтересів і водночас уникає критики внутрішніх проблем України. Це призводить до того, що ефективність державних інституцій в самій Україні відходить на другий план, якщо фронт тримається. У результаті можуть ігноруватися питання примусової мобілізації, концентрації влади чи корупції.
"Оборонні війни не лише захищають держави, вони також деформують їх", - наголошує Роднянський.
Серед ознак такої деформації він називає напруження між гілками влади, складнощі із ухваленням законів та залежність від зовнішньої фінансової допомоги. Роднянський застерігає, що війна не обов’язково зміцнює інститути, а може їх послаблювати.
На думку експерта, Європа робить ставку на те, що всі викривлення можна буде виправити після завершення війни. Однак це ризикований підхід. У підсумку, застерігає він, ЄС може отримати на своїх кордонах не стабільну демократію, а "сильно озброєну, глибоко травмовану, політично крихку країну".
Автор наголошує, що це не є аргументом проти підтримки України, але вимагає більш чесної та комплексної політики. Зокрема, допомога має враховувати не лише військові потреби, а й розвиток інституцій, прозорість і верховенство права.
"Буфер може виграти час. Але якщо з ним поводитися неправильно, він також може стати наступною проблемою", - резюмує економіст.
Війна в Україні: стратегічний вимір
Як писав УНІАН, відносини між Україною та США знову погіршуються через розбіжності у підходах до війни, зокрема на тлі конфлікту навколо Ірану, санкцій проти Росії та військової допомоги. На цьому тлі Україна готується до затяжної війни й навіть розглядає сценарій суттєвого або повного згортання підтримки з боку США.
Також ми розповідали, що нардеп Олександр Мережко бачить в Україні достатньо людського ресурсу для тривалої війни: вистачить на 10 років і навіть більше. Однак ключовою проблемою залишається небажання людей мобілізуватися через страх.
Джерело: УНІАН
