Цілком можливо, що через якийсь час перевозити що-небудь залізницею в Україні стане ризиковано, - Луценко

Днями з’явилася інформація про те, що Росія розпочала будівництво баз для безпілотників великої дальності на території Білорусі, що дозволить значно скоротити час підльоту до українських міст. Кремль начебто планує звести в країні чотири станції наземного управління для дронів, що критично вплине на безпекову ситуацію. Крім того, зазначається, що через будівництво нових баз у стан високої готовності переведені не лише Збройні сили України, а й сусіди по НАТО.

У розмові з УНІАН Ігор Луценко, командир підрозділів операторів безпілотників, засновник Центру підтримки аеророзвідки окреслив масштаб дронової загрози з Білорусі.

Росія будує в Білорусі щонайменше чотири бази для дронів дальнього радіусу дії, про це пишуть ЗМІ. Наскільки ця інформація може бути достовірною, і що саме відомо про ці об'єкти: розташування, терміни будівництва, технічні можливості?

Тут помилка у розумінні слова "база". На території Білорусі просто є антени управління. Наземне обладнання, антена, яка керує дроном, передає йому сигнали, приймає від нього сигнали. Такі антени дійсно були і, можливо, навіть є десь на території Білорусі.

Що стосується "бази" у розумінні, що це якісь будівлі, де солдати, дрони, – інформації про це немає, я думаю, що їх немає. Тобто слово "база" – це маються на увазі антени.

Але як будівництво цих "баз" вплине на час підльоту російських дронів до цілей в Україні, особливо до західних областей? І на скільки хвилин чи годин може скоротитися час підльоту порівняно із запуском з території Росії?

Це гіпотетична річ, яку я вже не став би розвивати з огляду на те, що сказав вище. Але дійсно, якщо Білорусь уникає статусу псевдонейтральної країни, а стає відкритою російською проксі, то тоді це буде значно швидше, безумовно.

Але тоді ніякого Мозирського НПЗ, ніякого, не знаю, що в них ще там є цікавого, не буде, якщо вона стає. Їм це не потрібно, судячи з настроїв. І станом на зараз вони не готові до такого.

А які стратегічні переваги розміщення у Білорусі дає російським силам порівняно із запуском дронів з території самої Росії чи окупованих територій України?

Я б не сказав, що якісь критичні. Гіпотетично, якщо Білорусь стає такою "базою", якою вона точно не є зараз і вона навряд чи буде найближчим часом… Але якщо вона стає і розміщує такі "бази" у себе, тобто точки запуску (там же бази не треба, росіяни можуть туди просто приїжджати і запускати дрони, а такого ніхто не робить), – якщо це буде раптом, то це буде означати, що нам треба буде розміщувати додаткові сили ППО на північному кордоні.

Порівняно з тим, що у нас є, додасться, умовно, 30% роботи. Нинішня система ППО в нас достатньо хороша, вона стає все кращою і кращою.

Західні області зараз активно використовуються для розміщення військового виробництва. Наскільки серйозною загрозою для них можуть стати ці нові "бази" запуску? Чи може це змусити Україну перерозподіляти системи ППО чи змінювати логістику постачання?

Ні. Проблема в тому, що дезорганізованість вже ставить під удар західні області. Їхня атака, коли була майже тисяча дронів: вони летіли через Кам'янець-Подільський, південним коридором, між Молдовою і Хмельницьким пролітали. На захід України. Питання: хто винен і що робити?

Вони летіли через всю Україну. Якщо ми їх через всю Україну не змогли збити, то що вже казати –звідти? Питання, чому так? У нас є все для цього, щоб це робити.

У разі підтвердження розміщення таких точок, "баз" запуску на території Білорусі, чи можна очікувати від українського командування ударів по цих нових цілях?

Звісно, можна. Ми що, будемо дивитися на них? Якісь невідомі люди звідкись запустять якийсь дрон, і цей дрон вдарить, і когось вб’є. Зрозуміло, що на це все ніхто спокійно дивитися не буде.

Наскільки новий теоретичний час підльоту ускладнить для України систему оповіщення про атаки, що готуються?

Питання не в часі підльоту, не в оповіщенні. Проблема в нормальній організації. Нормально вибудувати систему, де ніяка Білорусь нам не буде страшна, –це для нас не фінансова проблема, проблема просто організаційна.

Чи можуть ці умовні "бази" з антенами використовуватися одразу чи в майбутньому не лише для запусків "Шахедів" чи "Гераней", а й для іншого озброєння?

Для інших видів дронів – так. Можуть реактивні ще запускати, можуть по прикордонних цілях працювати FPV. Але це передбачатиме вже політичне рішення Білорусі відкрито вступати в агресивну війну Росії проти України. Не думаю, що це станеться.

Там питання інше. Росія хоче втягнути Білорусь у війну. І якщо вона буде її втягувати, то вони будуть її втягувати, можливо, не для того, щоб бомбити українців, а для того, щоб захищати свій Калінінград, для того, щоб проводити операції різного масштабу проти балтійських країн і Польщі.

Росіянам було б цікаво підготувати принаймні інфраструктуру, щоб вона могла бути моментально розгорнута за потреби.

Яким чином Україна має захищати свої логістичні шляхи, насамперед – військові поставки? Раніше вже згадували проблему залізничних шляхів та маршрутів вантажівок.

Залізниця як транспорт під час сучасної війни може пережити долю, наприклад, танків на полі бою. Тобто цілком можливо, що через деякий час ми взагалі будемо вважати, що возити щось залізницями – це надто ризиковано. Принаймні, якщо воно не за 500 кілометрів від російського кордону.

Це шлях розвитку дронів, який ми навряд чи зможемо зупинити. Ми або будемо відбудовувати дуже хорошу і глибоку оборону нашого повітряного простору від ворожих дронів, або у нас не буде залізниці взагалі.

На полі бою танки – це вже рідкість, екзотика. І так само буде залізниця скоро екзотикою, бо це величезна ціль. Вона, тим паче, їздить цілком визначеними маршрутами. Її легко уразити, легко виявити і так далі.

Тобто із залізницею у нас будуть величезні проблеми, і я так само сподіваюся, що із залізницею величезні проблеми будуть у росіян. Сподіваюся, що ці проблеми будуть набагато більші.

Тобто ці "бази" з антенами ще погіршують ситуацію для залізниці?

Безумовно. Коли ти маєш базову станцію поближче, ти можеш використовувати "Шахед" в якості ледь не FPV. Ти можеш просто літати, дивитися: "Тут іде поїзд, зараз я його вдарю".

Відповідно, така робота і наявність такої базової станції унеможливлює будь-який залізничний рух. Якщо в тебе немає такої базової станції, то тобі вже набагато важче.

Ігор Луценко — військовослужбовець, аеророзвідник, письменник, засновник і редактор інтернет-видань, громадський діяч руху за збереження історичної забудови міста Києва, економіст за освітою. Активіст Євромайдану. Народний депутат 8-го скликання, обраний за списком партії «Батьківщина» (третій номер у партійному списку). 

У 2015 році заснував Центр підтримки аеророзвідки.

З 24 лютого 2022 року - служить в ЗСУ, аеророзвідник 72 ОМБР, з 2023 року - інструктор бойового загону 190 навчального центру.