Російський нафтовий гігант під тиском: українські дрони і санкції б'ють по "Роснефти"

Російська нафтова компанія "Роснефть" зіткнулася з подвійним ударом: українські дрони дедалі частіше атакують її нафтопереробні заводи, а масштабний арктичний проєкт "Восток Ойл" відстає від графіка і потребує величезних інвестицій. Попри запуск нового нафтового термінала, компанії дедалі складніше підтримувати видобуток, ремонтувати пошкоджені потужності та розвивати нові родовища. Про це пише Bloomberg.

Минулого місяця голова "Роснефти" Ігор Сєчин доповів Володимиру Путіну про початок завантаження першого танкера нафтою на новому арктичному терміналі проєкту "Восток Ойл". У будівництво масштабної інфраструктури, зокрема трубопроводів, резервуарів і порту, вклали майже 50 млрд доларів. Сєчин заявляв, що до 2030 року проєкт "Восток Ойл" мав би збільшити поточний видобуток нафти в Росії на 10%. Однак фактичні результати поки далекі від цих планів.

"Розбудова нафтопереробного заводу "Восток" – це лише один із викликів, з якими стикається "Роснефть" і російська нафтова промисловість", – сказав старший аналітик команди з нафтових ринків Rystad Energy Віктор Курілов.

Серед інших викликів – різко розширена кампанія України з ударів безпілотників по нафтовому сектору РФ, які поступово наближаються до об'єктів "Восток" і постійно пошкоджують нафтопереробні заводи, що належать "Роснефті" та іншим компаніям у європейській частині Росії.

Розвиток проєкту ускладнила повномасштабна війна проти України. Іноземні інвестори вийшли з нього, а західні санкції ускладнили доступ до технологій і обладнання, необхідних для розробки нафтопродуктів "Восток", та будівництва спеціалізованих танкерів, здатних пересуватися арктичними водами.

Українські дрони дедалі сильніше тиснуть на основний бізнес "Роснефти". Від початку 2026 року, за підрахунками Bloomberg, Україна здійснила щонайменше 114 атак на російські нафтопереробні заводи – більш ніж удвічі більше, ніж за аналогічний період торік. Атаки призвели до того, що обсяги переробки на російських нафтопереробних заводах досягли багаторічного мінімуму, спричинили дефіцит палива та змусили Москву обмежити експорт бензину, дизельного палива та авіаційного палива.

"Роснефть" управляє 12 НПЗ, на які припадає близько третини потужностей російської нафтопереробки. Серед найбільш постраждалих – Рязанський завод. Сизранський НПЗ протягом значної частини останніх шести місяців був зупинений або працював менш ніж на третину потужності, а Туапсинський завод не працює із квітня.

Ремонти дедалі дорожчають і затягуються. Через санкції "Роснефть" змушена використовувати російські аналоги і китайські комплектуючі, які іноді доводиться чекати місяцями. А захисні конструкції з контейнерів, сіток і сталевих тросів виявилися неефективними проти роїв дронів.

Фінансовий стан компанії також погіршується. За перше півріччя 2026 року її чистий прибуток скоротився майже на 20% – до 200 млрд рублів, або 2,4 млрд доларів. Водночас ситуація дещо покращилася через зростання цін на російську нафту Urals на тлі перебоїв із постачанням через війну на Близькому Сході. Її ціна, яка використовується для розрахунку податків, перевищила 90 доларів за барель – більш ніж удвічі більше, ніж на початку року. Водночас російська влада надає мільярди рублів субсидій вітчизняним виробникам палива, включаючи "Роснефть".

Москва намагається домогтися припинення українських атак на енергетичну інфраструктуру. 9 жовтня Путін домовився з президентом США Дональдом Трампом про часткове послаблення російської заборони на експорт дизельного пального. Вашингтон також тиснув на Україну з вимогою припинити удари по НПЗ. Однак спроба домовитися про енергетичне перемир'я швидко зайшла в глухий кут: Україна відновила атаки, звинувативши Росію в продовженні ударів по українській енергетиці.

Додатковим ризиком для "Восток Ойл" є розширення географії українських атак. Якщо у 2022 році українські удари досягали цілей приблизно за 650 км від кордону, то в липні 2026-го дрони атакували Омський НПЗ у Західному Сибіру за 2500 км. Арктичний термінал "Восток Ойл" розташований ще на 800 км далі. Але якщо дальність ударів українських безпілотників продовжуватиме зростати такими ж темпами, як і раніше, "Восток Ойл" цілком може опинитися в зоні досяжності протягом кількох місяців.

Удари по російських НПЗ

Українські дрони 10 жовтня уразили нафтоналивний термінал у російському місті Ростов-на-Дону. На місці удару спалахнула масштабна пожежа. Дрони уразили нафтоналивний термінал Новошахтинського НПЗ – "Нефтеналивной терминал НЗНП".

Супутникові знімки свідчать про пошкодження щонайменше восьми із дванадцяти великих резервуарів внаслідок удару по нафтоналивному терміналу Новошахтинського заводу нафтопродуктів у Ростові-на-Дону.